Маркіплаєр

Марк Фішбах збирав аудиторію понад десять років на проходженнях хорорів та інді-ігор, і більшу частину цього часу його доходи виглядали як у типового великого YouTube-каналу: реклама, спонсорство й мерч. Незвичним його запис у Forbes робить фільм. Iron Lung, екранізацію інді-хорору, він профінансував і спродюсував сам, тобто взяв на себе витрати й ризик, які зазвичай несе студія.

За даними Forbes, фільм ішов у 3 000 кінотеатрах Північної Америки і зібрав $50 млн касових зборів за умови розподілу виручки навпіл між Фішбахом і кінотеатрами. Тож його валова частка — близько $25 млн до витрат на виробництво й прокат: незвично пряма лінія від онлайн-аудиторії до квитків у кіно без студії-посередника, яка забрала б свою частку.

Тепер фільм продається глядачам по всьому світу на YouTube, а він і далі веде два подкасти — Distractible і Go! My Favorite Sports Team. Оцінка Forbes у $38 млн охоплює все це разом за дванадцять місяців, які рахувало видання, і не уточнює, яка частина доходів від фільму припадає саме на цей період, а не на час до чи після нього, — тож сторінка не намагається відокремити фільм від решти.

Приблизно $1,20 за секунду — лічильник Маркіплаєра крутиться приблизно у вісім разів повільніше, ніж у МрБіста. Порівняння говорить менше про популярність, ніж про структуру: цифра МрБіста прив'язана до компанії з товарами в супермаркетах, а Фішбаха — до власних каналів і однієї дуже вдалої ставки на фільм.