LVMH (MC.PA)

Дохід LVMH розподілений між п'ятьма дивізіонами, і найбільшу частку дає напрям 'Мода та шкіряні вироби' на чолі з Louis Vuitton і Dior, за ним ідуть 'Вина та спиртні напої' (Moët Hennessy), 'Парфуми та косметика', 'Годинники та ювелірні вироби' (Bulgari, Tiffany & Co.) і 'Вибіркова роздрібна торгівля', куди входить Sephora. Придбання Tiffany у 2021 році за приблизно $16 млрд стало найбільшою угодою в історії LVMH і суттєво посилило присутність групи в США та сегменті ювелірного люксу за межами її французького модного коріння.

Попит китайських споживачів — як усередині країни, так і через туристичні витрати в Європі та Японії — це найбільший фактор коливань зростання LVMH; уповільнення апетиту до люксу в Китаї, як це сталося у 2023-2024 роках, проявляється в цифрах LVMH швидше, ніж у майже будь-якому іншому споживчому секторі. Конкуренти Kering (Gucci, Saint Laurent) і Richemont (Cartier, Van Cleef & Arpels) борються за ті самі полиці й тих самих багатих покупців, і всі три групи звітують у євро, тоді як значну частину доходу отримують у доларах, єнах і юанях.

Цифра доходу LVMH нічого не каже про цінову владу окремих брендів, яка дозволяє Louis Vuitton підвищувати ціни значно швидше за інфляцію, зберігаючи стабільні обсяги продажів — динаміку, яку простий підсумковий показник доходу показати не може. Голова та CEO Бернар Арно у певні періоди був найбагатшою людиною світу переважно завдяки вартості своєї частки в LVMH, що нагадує: ринкова оцінка акцій і звітний річний дохід — пов'язані, але різні показники.

Оскільки LVMH звітує в євро, а значна частка продажів припадає на країни поза єврозоною, сам лише курсовий перерахунок здатен змістити звітний річний дохід на мільярди без жодної зміни в кількості проданих одиниць — це те, чого рівномірний посекундний показник тут відобразити не може. У річному звіті LVMH органічне зростання у постійних курсах розбите за дивізіонами й регіонами, і саме цей показник надійніше відображає реальну динаміку бізнесу, ніж сумарний дохід у євро.